Історія перших підставок для різдвяних ялинок

Традиція ставити в будинку живу різдвяну ялинку з'явилася за часів пізнього середньовіччя. Але щоб встановити дерево в кімнаті, необхідна була підставка. У ті часи ніхто не виготовляв спеціальних пристосувань для цього і люди користувалися підручними побутовими предметами. Це могли бути невеликі бочки і відра, заповнені піском або землею, примітивні конструкції зі схрещених дерев'яних дощок з отвором для дерева і безліч інших простих варіантів. 

Починаючи з середини XVIII століття святкування Різдва та встановлення в будинку святкового дерева поширюється практично в усі країни Європи. Аристократи та заможні городяни могли дозволити собі замовити в місцевих ковалів спеціальні залізні підставки для ялинки, які б вони використовували щороку на Різдво. Але простим людям такий різдвяний аксесуар був не по кишені, та й являв собою непрактичний предмет, який би припадав пилом цілий рік у скрині. Тому в будинках простолюдинів у якості підставки досі використовували побутові предмети.

Масове виробництво перших чавунних підставок почалося в 1870-х роках. Підприємець зі США, Герман Альбрехт отримав патент на підставку для різдвяної ялинки у 1876 році. Конструкція складалася з циліндричної трубки з фіксатором і трьох ніжок, що утримують рівновагу підставки зі вставленим деревом. У 1880 році цей винахід було покращено, оскільки до гнізда, куди вставляється стовбур ялинки, було додано затискні губки, які можна було регулювати вручну за товщиною дерева.

Наприкінці XIX століття чавуноливарні заводи Німеччини теж виробляли підставки для ялинок з можливістю регулювати ширину гнізда для дерева. Це робило підставки універсальними і давало змогу встановити ялину будь-якого розміру.

Підставки для різдвяного дерева часто прикрашали такими новорічними орнаментами, як сніжинки, квіти, зірки, жолуді, янголи, тварини, а також сюжети з легенд, міфів і різдвяних казок. Самі підставки могли бути посрібленими або позолоченими, прикрашені порцеляновими медальйонами з різними сюжетними зображеннями. 

Досить цікавою є наявність у деяких старих будинках Австрії та Німеччини (будівлі XVIII–XIX століть) збережених до наших днів незвичних кріплень на стелях. Це були спеціальні гачки для підвішування різдвяної ялинки до стелі догори ногами. Історики вважають, що перевернуте різдвяне дерево асоціювалося в людей із розп'яттям Ісуса. Така традиція зустрічалася тільки в деяких заможних сім'ях і будинках аристократів. 

Починаючи з середини ХХ століття підставки для різдвяних ялинок стали більш різноманітними. Вони виготовлялися із заліза, алюмінію, пластику і дерева. Виробники стали пропонувати великий асортимент дизайнів і кольорів. Попри це старовинні підставки ХІХ і початку ХХ століття зберігають у собі історію і традиції минулого. 

Ці предмети із заліза, чавуну або іншого матеріалу становлять цінність для колекціонерів, які збирають старовинні різдвяні аксесуари.  На Віоліті їх можна знайти у розділі ялинкових прикрас, в окремій категорї «Підставки під ялинки».