Дмитро Перов, природоохоронець Київського центру розвитку міста, розповідає, що поруч з будинком, який був визнаним не придатним для проживання, було виявлено печери.
Природоохоронець, разом з групою співробітників Інституту археології, в листопаді, пішли на пошуки печер, адже Дмитро Перов, знав про печеру біля старого кам’яного будинку, від своєї бабусі. За його словами, де саме знаходиться будинок, не було відомо. Він декілька разів оглядав територію, та бачив лише залишки фасаду будинку, прихованого за кущами. Перову з друзями цього разу пощастило, вони витратили на пошуки три години і таки знайшли вхід до печери.
«Я був вражений тим, що такий скарб знайдено в центрі Києва» - Тимур Бобровський, професор археології заповідника «Софія Київська».
Вхід в печери в центрі Києва. Фото: Дмитро Перов
За словами Дмитра Перова, вони оглянули десь 40 метрів печер. Нижній печерний комплекс вдвічі довший за верхній прохід і має ряд відгалужень. Пошуковці виявили фрагменти кераміки пізньої епохи Київської Русі, яка існувала впродовж IX-XIII століть.
Та найвизначнішою нахідкою, стали ієрогліфи Київської Русі та варязька символіка.
Фото: Дмитро Перов
Деякі символи можуть датуватися V- VI століттями, та звісно для підтвердження інформації потрібні додаткові дослідження.
За словами природоохоронця, на стінах також зображені анамістичні* малюнки тварин варязьких часів, наприклад руна Альгіз. Вважається стародавнім варязьким оберегом.
Фото: Дмитро Перов
До XIII ст. нащадки засновника Київської держави, варязького князя Рюрика, контролювали глобальний торговий шлях на захід. Але держава Київська складалася із східнослов‘янських, фінських і скандинавських народів, тож складно визначити, кому саме належать висічені символи на стінах печер.
* Анімі́зм (від лат. anima — «душа», animus — «дух») — віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею.
